Як правильно бурити свердловину на воду?

Для запобігання потраплянню через свердловинний фільтр патогенів та хімікатів і забрудненню водоносних горизонтів необхідно проводити тампонаж свердловини. 1. Міграція патогенів (бактерій) Патогени (бактерії, віруси та паразити) і хімічні речовини (нітрити, нітрати, пестициди) опускаються вниз разом із дощовою водою через вологопроникні шари ґрунту і потрапляють у ґрунтові води, де поширюються не лише горизонтально, а й продовжують проникати вглиб водоносного горизонту. Міграція бактерій Ґрунтові води легко просочуються через пісок і щебінь (рис.1). Так само легко з ними переміщуються патогени та хімічні речовини, що в них містяться. Необхідно запобігти потраплянню у свердловину води, що містить патогени. Нерідко її протіканню в нижні шари ґрунту запобігає шар водонепроникних порід (рис.2). Завдяки цьому ґрунтові води, що знаходяться нижче водонепроникних шарів, захищені від потрапляння в них шкідливих речовин з поверхні. Проте, іноді необхідно пробурити свердловину в єдиному водоносному горизонті, що знаходиться, наприклад, під 50-метровим шаром піску. У цьому випадку слід знати, що кількість живих патогенів зменшується з глибиною буріння. Це відбувається через те, що в міру просування вглиб, з плином часу, патогени поступово гинуть. Нарешті, на певній глибині ґрунтові води повністю вільні від бактерій. Це свідчить про те, що за наявності одного водоносного горизонту свердловину рекомендується бурити якомога глибше. 2. Тампонаж свердловини – санітарне опечатування З попереднього параграфа ми дізналися, що для того, щоб дістатися до чистої ґрунтової води, необхідно пробурити свердловину через водонепроникний шар ґрунту. Але тут виникає нова проблема! Міграція бактерій Вода з бактеріями, яку до цього затримував водонепроникний шар, легко потрапляє в нижні водоносні горизонти через саму свердловину, яка в цьому випадку відіграє роль «зливного отвору» (рис. 4). Вона тече між стінкою свердловини та зовнішньою поверхнею обсадної труби. Коли свердловина пробурена та встановлені свердловинний і гравійний фільтри, водонепроникний шар має бути закритий від потрапляння у водоносний горизонт різних забруднювачів. Це здійснюється за допомогою тампонажу свердловини. Тампонаж робиться з цементу або бентоніту (висококолоїдної глини, що в багато разів збільшує об’єм під час намокання). Він також додатково підсилює водонепроникний шар. За наявності єдиного водоносного горизонту довжина тампонажного шару має становити не менше 3-5 метрів. Вода з поверхні, що містить патогени, проходить через ґрунт набагато повільніше, ніж через відкритий простір свердловини. Таким чином, поки вона вздовж тампонажного шару дійде до кінця свердловини, патогени встигнуть загинути.

Після того, як Вам пробурили свердловину на воду, необхідно перейти до процесу облаштування свердловини на воду. Облаштування свердловини на воду – це підготовка і налагодження процесу подачі води зі свердловини в будівлю за допомогою різних механізмів і споруд. Після завершення облаштування можна приступати до підключення водопроводу будинку до накопичувача води, яка перебуває під стабільним тиском. Процес облаштування свердловини не включає в себе роботи з водопідготовки. Роботи з облаштування свердловини на воду мають на увазі установку набору водопідіймального обладнання. Цю відповідальну частину краще довірити тим фахівцям, які мають достатні навички та досвід подібних робіт. Помилка або незнання аматора-умільця може вилитися в поломку водопідіймального обладнання або навіть всієї свердловини, за яку замовник платить хороші гроші! 1. Облаштування свердловини в приямку. Якщо Ви облаштовуєте свердловину, будуючи приямок (кесон) на воду, значить водопідіймальне обладнання може бути змонтовано безпосередньо в кесоні (приямку). У цьому є свої плюси, оскільки шум від роботи насоса залишиться в приямку, але не в будівлі. Альтернативним варіантом для установки може бути будинок або підвал. Для експлуатації свердловини круглий рік важливо убезпечити обладнання від попадання ґрунтових вод з поверхні землі, і кесон це те, що може впоратися з таким завданням з успіхом. Насос повинен бути встановлений (опущений) в динамічному рівні води в свердловині, також з насосом опускається труба для забору води, трос для утримання і страховки насоса, електрокабель для подачі напруги на насос. Одним з етапів робіт по обустроству свердловини на воду є процес установки накопичувального бака на воду (гідроакумулятор). Гідроакумулятор – це залізна ємність (резервуар) під воду. Гідроакумулятор зазвичай встановлюють або в будинку, або в кесоні або в підвальному приміщенні і тд. Гідроакумулятор буде підтримувати тиск в системі стабільним, знизить навантаження на насос. Наступний етап облаштування свердловини на воду – це установка і налагодження систем автоматики. Системи автоматики – це, як правило, пульт управління і реле тиску, пристрій сухого ходу. 2. Колонка Пропонуємо Вашій увазі наступний варіант для облаштування свердловини – колонка. Економ варіант для поливу на дачі, швидкий варіант для будівництва. Конструкція дозволяє економити гроші і при цьому користуватися свердловиною цілий рік. Закривається на замок. Не потребує утеплення. Немає зворотнього клапана. Принцип роботи простий: натиснули кнопку – вода біжить, натиснули ще раз – вода перестала бігти. За рахунок відсутності зворотного клапана – вода не стоїть в системі, вона опускається назад в свердловину. Через це і не потрібне утеплення. Не потрібна установка і налагодження систем автоматики. 4 мм – товщина металу стінки труби; 240 мм – зовнішній діаметр труби; 4 мм – товщина металевої кришки, захищеної від вологи і пилу ззовні. Як найкраще підібрати обладнання для облаштування свердловин на воду? Це комплексне питання, яке повинне враховувати можливості і потреби замовника, його переваги та вихідні умови свердловини.